Думки
Чим визначається унікальність і заслуга людини? Чи можна порівнювати жертовну смерть на полі бою і чесну самовіддану працю, до останнього подиху, для своєї української Громади? Чи є подвигом, в умовах окупації, дбати про могили поляглих вояків-побратимів?
На початку вересня у межах громадської ініціативи «Незнаному воякови» у селі Прибин Перемишлянського району на Львівщині урочисто відкрили Меморіал вояків УПА, які загинули в цих околицях у післявоєнні роки. За час роботи і спілкування тут, у Прибині, з волонтерами, місцевими мешканцями, поступово тобі відкриваються нові неймовірні історії про українських героїв. Бо одних із них Прибином і довколишніми селами вже давно ходять легенди, а про інших люди майже не чули. Свого часу прозвучати чекала й історія Володимира Заплатинського (псевдо «Люшня»). Він похований тут, разом із двома невідомими вояками УПА, у шостій могилі.
На сьогодні заведена картотека становить близько 300 поселень цієї області, що, мабуть, не є остаточною цифрою загальної кількості населених пунктів, в яких знаходилися оборонні споруди, побудовані в період з XIII до XVIII ст., зрозуміло, що кількість самих пам’яток буде ще більшою.