07/04

Ми духовно мобілізувались і показали, що вже готові мати власну державу, захищати її, що ми усі одне ціле, ми Українці!

Розмова з Тарасом Чолієм, депутатом Львівської міської ради, громадським діячем, заступником Голови Ради ГО «Українська Галицька Асамблея» (далі УГА) про благодійні та соціальні проекти УГА, про те, як війна коригує діяльність громадських організацій і як навчити дитину любити свій край.

Для чого буда створена громадська організація Українська Галицька Асамблея?

Українська Галицька Асамблея - це громадська організація, яка об’єднала або вірніше формалізувала наші активності та проекти, котрі ми реалізовували впродовж останніх років. До того часу ми реалізовували кілька важливих, на нашу думку проектів: досліджували історію сіл та містечок Галичини, проводили просвітницькі заходи серед молоді, зокрема сільської, знімали документальні фільми, проводили благодійні акції, були активні під час Революції Гідності, тепер допомагаємо військовим, самі вчимося військовій справі.

Знаєте, в нас багато говорять про любов до України, про патріотизм. Але як можна любити таку велику і різноманітну країну по-справжньому, розуміти її проблеми, коли ми часто не знаємо і не любимо власного дому, села, в якому народилися ми та наші батьки.  Ми вирішили почати зміни у нашій державі з того краю, де ми живемо, з нашої хати , з Галичини. Ми прагнемо розвинути дієву організацію, яка може бути причетною до великих змін, бути корисною для людей.

Що є ключове у діяльності організації? На яких напрямках будує свою роботу УГА?

Важливим є те, що ми в УГА не чекаємо поки нам хтось скаже, що і як робити. Ми самі визначаємо актуальні ідеї, шукаємо під це ресурси та втілюємо. А ті люди, які нас знають і з нами співпрацюють, можуть оцінити нашу діяльність.

Наша мета допомагати державі, зокрема через відродження історичної пам’яті, національної культури, збереження традицій. Шляхом маленьких перемог та історій успіху можна відродити віру людей в себе. Саме тому ми не лише шукаємо, а й пробуємо самі надавати ґранти для громадських організацій чи неформальних об’єднань ініціативних мешканців. Завдяки таким програмам нам вдалось допомогти громадам реалізувати добрі ініціативи - облаштувати спортивні майданчики для дітей, встановити новітні системи енергозбереження, інсталювати безкоштовний WI-FI чи встановити паркування для велосипедів. Ми віримо, що такі малі проекти для людей є дуже важливі, адже спонукають до певних змін, насамперед, змін у мисленні.

Інший напрямок діяльності це боротьба з корупцією та зловживаннями при проведенні державних закупівель. Корупція - це явище, яке роз’їдає нашу країну зсередини. А щодо державних закупівель, то існує таке поняття «тендерна мафія» - люди, які навчились користуватись прогалинами у Законодавстві України задля своєї наживи. До прикладу в Івано - Франківській області провели держзакупівлі з порушеннями законодавства на 46 мільйонів гривень. Ми не стверджуємо, що це є пряме розкрадання коштів – це мають довести правоохоронні органи, до яких ми скеровуємо спеціальні запити. Але наша мета, це допомогти виявити ці порушення, і донести імена порушників до громадськості. Тому в проекті «Тендер і злочин» працюють експерти з державних закупівель, які фахово здійснюють моніторинг того, як наші державні установи використовують державні кошти, а також навчають, як правильно та без порушень проводити ці процедури.  

Серед інших здобутків нашої громадської організації - це вихід у 2014 році нового документального фільму «Хроніка Української Повстанської Армії» режисера Тараса Химича». Хочу відзначити, що це вже третій такий масштабний проект, який ми реалізували за останніх 5 років. Ми часто демонструємо ці фільми школярам, студентам, проводимо презентації в сільських громадах і містечках. Усі наші роботи можна переглянути безкоштовно на нашому сайті.

У минулому році ми придбали для Львівського військового госпіталю медичний апарат для гемодіалізу крові «Prismaflеx». Це сучасне і якісне обладнання допоможе рятувати життя наших військових і цивільних хворих. На сьогодні в Україні, на жаль є лише три чи чотири таких апарати.

Війна вносить свої корективи у роботу багатьох громадських організацій. Ми активно допомагаємо Збройним силам. В цей час ми збираємо кошти для придбання безпілотника для розвідки 44-ої артилерійської бригади.

Поміж цим всім ви є автором та керівником проекту «Локальна історія», це дуже великий проект, який почався ще до діяльності УГА, яка його роль?

У той час, коли я займався створенням документальних фільмів довелося багато спілкуватися з людьми похилого віку, очевидцями історичних вже подій, відвідати багато цікавих місцевостей. Ідея проекту «Локальна історія» полягає у дослідженні історії  поселень, зокрема через вивчення історій окремих людей, мешканців чи народжених у цьому місці. Наші предки живуть тисячі років на цих землях, ми мусимо знати про їхній досвід, культуру і історію. Звичайно, цей спадок був мало досліджений, багато чого забрали війни, які і відкинули нас у розвитку на десятиліття, на відміну від інших європейських націй, які мали значно кращі умови для розвитку.

Власне, ми досліджуємо історії сіл,  містечок, створюємо на основі зібраного матеріалу виставки та передаємо їх громадам. Також цього року розпочне працювати інтернет-ресурс проекту «Локальна історія». Ми над ним вже досить довго працюємо, адже цей ресурс буде містити велику кількість інформації. Те, чим ми володіємо сьогодні - це кілька тисяч фотографій, сотні тисяч імен, розповіді про долі людей, яких вже давно не має з нами. На цьому сайті буде багато відео, історичні довідки про села, інформація про пам’ятки архітектури та інші цікаві речі. Під час спілкування з  мешканцями сіл, подорожуючи, ми розуміємо, який насправді є багатий наш край! Проте є велика проблема, що ми не вміємо використати наш потенціал,  багато людей прагнуть виїхати за кордон чи поїхати у паломництво на Святу Землю. Для мене свята земля - це тут де ми живемо. Прикро, що ми часто це розуміємо будучи на відстані від України…

Ми прагнемо, аби люди, зокрема молодь усвідомила, що Україну можна любити по-справжньому, лише знаючи її історію, історію місця, де ти народився, шануючи своїх предків, доглядаючи за їхніми могилами.

Що, на вашу думку змінилось, у громадському суспільстві після Майдану?

Сьогодні волонтерство набуло справжніх обрисів, ми вчимося брати на себе обов’язок  і виконувати його. Ми бачимо на скільки це є важливо для нашої держави, коли громадяни виконують функції держави, розуміючи, що таке спільна справа. І  справа, напевне не в тому скільки бронежилетів, медикаментів  ми придбали, справа в тому, що ми духовно мобілізувались і показали, що вже готові мати власну державу і захищати її, розуміти, що ми усі одне ціле, ми Українці!