30/09

У Львові відзначатимуть 145 річницю скульптора Григорія Кузневича

30 вересня 1871 р. в давньому осередку каменярства – селі Брусно Старе на Любачівщині (зараз Польща)  у простій українській родині народився скульптор Григорій Кузневич- майстер, відомий своїми роботами у Львові, Стрию, Сокалі, Івано-Франківську та навіть за океаном.

Мистецтвознавець Микола Голубець 1937 року зараховує скульптора Кузневича у трійцю найвизначніших галицьких класицистів - поруч із Петром Війтовичем (1862-1936), мідні скульптури якого прикрашають фронтон Львівської опери, та Михайлом Бринським (1883-1857).

У річницю народження майстра запрошуємо на Вечір-презентацію життя та творчості Григорія Кузневича, який відбудеться 30 вересня 2016 р. у приміщенні Марійського товариства “Милосердя” на вул. Руській, 10, початок о 18.30. У програмі заходу презентація виставки та коротка лекція про життя і творчість митця.

Також запрошуємо разом із групою молоді відвідати могилу скульптора у селі Ганачівка. Рейсові автобуси в село прямують з Австостанції №6 (Автобус Львів-Станимир-Ганачівка. Оптимальна година відправлення - 12.40 із поверненням до Львова цим же автобусом о 15.10 год.)

Опісля Львова виставка попрямує до Стрия, де буде запрезентована для громади міста у Народному домі, пізніше - до української громади у Перемишлі. Після закінчення святкувань організатори передадуть матеріали виставки для громади с. Ганачівка на Перемишлянщині, де похований скульптор.

Організатори заходів:

ГО “Простір вільних ініціатив”, ГО “Українська Галицька Асамблея” та проект “Локальна історія”, а також ГО “Вирій”.


Кузневич є співавтором пам’ятника Яну Кілінському у Стрийському парку (1895), скульптури у вестибюлі Музею етнографії та художнього промислу, автором пам`ятника Бартошу Гловацькому на вул. Личаківській (1906), скульптурної композиції над входом у головний залізничний вокзал у Львові. Ранні твори митця свого часу прикрашали зали Галицької крайової виставки (1894), Музею художніх промислів у Львові (скульптура “Гончар”, знищена радянською владою у 1950-х роках) та будинок товариства художників у Варшаві (скульптура Перший хлібороб, зараз місцезнаходження невідоме).

Та, не зважаючи на часи слави та піднесення, пережив Кузневич і еміграцію, і забуття, а наприкінці життя потрапив у жорстокі жорна переселення. Його рідне село Старе Брусно, в якому вже в старшому віці Кузневич був головою Просвіти,  майже вщент знищене залишилось після ІІ світової війни за новим кордоном, у Польщі, а скульптора разом з іншими селянами примусово виселили до УРСР. Помер Григорій Кузневич 1 січня 1948 року після затяжної хвороби в с.Ганачівка, на Львівщині,  у злиднях.