12/01

У Львові з ініціативи УГА відкрито інформаційну дошку про Степана Федака

9 січня 2017 року у Львові відбулось урочисте відкриття інформаційної дошки, присвяченої Степанові Федаку, знаному українському громадському діячу, адвокату та філантропу. Ідея виготовлення такої таблиці визріла ще раніше з ініціативи Богдана Панкевича, врешті задум вдалося реалізувати коштом УГА, попри те, що усі юридичні формальності з її погодження виконавчими органами Львівської міської ради зайняли трохи більше півтора року. Відтепер, усі львів’яни та гості міста, які проходять повз будинок №48 по вул. Дорошенка зможуть дізнатися про основні віхи життя та діяльності Степана Федака. За словами Івана Сприня, Голови Ради “Української Галицької Асамблеї”, ця подія є початковою у низці заходів, які будуть організовані з нагоди 100-річчя проголошення Західно-Української Народної республіки.

Урочистості з нагоди відкриття цієї таблиці розпочалися з виступу Віталія Ляски, керівника проекту “Локальна історія”, який розповів присутнім про життя Степана Федака на тлі культурно-національних процесів в Галичині першої третини ХХ століття. За словами Віталія, чи не найкраще внесок Степана Федака у життя краю ілюструють слова з “пам’ятного адресу”, який вручили йому у жовтні 1925 року з нагоди 40-річчя професійної діяльності:  “В глибокій вірі, що ні одна українська дитина не повинна пропасти для Народу, ти став меценатом українських захистів, захоронок і національних шкіл, в яких виростає будуччина рідної землі. Ти відчував, що Нарід без культури не може вдержатись серед культурних націй, тому підпомагав щедрою рукою мистецтво, українські наукові, просвітні, педагогічні інституції...”. 

Далі Віталій Ляска окреслив кілька вимірів діяльності Степана Федака, які гармонійно поєднуються поміж собою: громадянин і “виразник” успішного та українського Львова, який тоді знаходився у жорстких лещатах польської окупаційної влади, один з двигунів громадянського суспільства галицьких українців та  філантроп. Без уваги не залишилася і родина Федаків, позаяк дочки Степана Софія і Ольга були одружені з Андрієм Мельником та Євгеном Коновальцем відповідно (недарма, Федак отримав жартівливе прізвисько - “тесть ОУН”),  ще одна донька Олена (у заміжжі Шепарович) стояла біля витоків “Союзу українок”, а син Степан, який був членом Української Військової організації, відомий спробою атентанту на Юзефа Пілсудського у 1921 році.

Й досі актуальні є слова зі заповіту Степана Федака своїй родині: “Пам’ятайте, що Ви є Українці і маєте для України жити та працювати, а не зражатися при тім труднощами ані личними колючками. Я, не зважаючи на прикрости, працював після сил моїх на кождім полі для добра України, і Ви робіть так само!”