03/05

Проект "Незнаному Воякови": польові дослідження приносять цікаві результати!

У пошукових експедиціях членів нашої ініціативи «Незнаному воякови» щоразу додаються нові і нові загадки і питання. Які джерела можуть дати більше інформації про загиблих вояків, які їх імена? Хто є автором, часом унікальних і дивом збережених до наших днів, величних військових пам’ятників на могилах учасників Українських визвольних змагань?

Однією з таких, повною загадок, є могила невідомого стрільця (стрільців) на міському цвинтарі Бібрки, що неподалік Львова. Це невелике галицьке містечко відігравало важливу роль у час польсько-української війни 1918-1919 років. Певний час тут перебував штаб ІІ корпусу Галицької армії (командир Мирон Тарнавський) з повітроплавною четою, який блокував окупований польськими силами Львів. А з 26.12.1918 року до 19.01.1919 року тут розміщалася Начальна команда Галицької армії на чолі з генералом Михайлом Омеляновичем-Павленком.

Візуальні обстеження показали, що пам’ятник  на цій могилі збудовано, ймовірно, на початку 1930-их років. Стилістика, характерна для військових поховань того часу, - аскетична кам’яна піраміда в гарних вивірених пропорціях, увінчана бетонним рівнораменним хрестом з вирізьбленими на ньому буквами «У» «Г» «А» та датою «1918» у центрі. З лицевої сторони в основі піраміди вмонтовано також таблицю розміром 33х34 см з викарбуваними літерами «С» «УГА» (стрілець УГА). Пам’ятник є унікальним цікавим зразком української військової монументалістики.

Активіст нашої ініціативи, дослідник і краєзнавець Василь Яртих, на підставі спогадів Євгена Черкаса та його родича Володимира Бобечка з Бібрки, визначив автора пам’ятника. Це підтверджується також частково збереженим авторським підписом, вміщеним у правій нижній частині бетонного обрамлення могили.

«В кінці 20-их, двоє бібраків Черкас Степан та старший по віку Керницький Іван віднашли (за переказами місцевих) місце поховання двох невідомих стрільців УГА (за цегельним заводом м. Бібрки, в сторону с. В. Глібовичі). Вони ж удвох і перепоховали останки (точна дата, на жаль, невідома). Іван Керницький був майстром будівельної справи, тому вони удвох спорудили пам’ятник. В короткому часі  місцеві поляки зруйнували цей пам’ятник і розбили таблицю на ньому. По ночах, при свічках, пам’ятник був відновлений. Полякам передали повідомлення, що наступна спроба вандалізму отримає гідну відповідь від місцевого українства

Іван Керницький – знакова постать українського руху Бібреччини, один з ініціаторів перебрання українцями влади та проголошення Західно-Української Народної Республіки у Бібрці.

Мужній чин цих українських громадян Івана Керницького та Степана Черкаса, в час польської окупації Галичини, заслуговує найвищої пошани і людської пам’яті.

Пам’ятник потребує фахового обстеження та очистки, за участі кваліфікованих реставраторів.

Зважаючи на те, що автентичних авторських монументів на стрілецьких могилах збереглося вкрай мало, ця та інші подібні унікальні пам’ятки потребують постійного правильного догляду та відповідного охоронного статусу.

Відповідне звернення ми скерували до керівництва Львівської обласної державної адміністрації.